Трассоискатели, искатели комуникаций

Трасошукачі

Трасошукач — це геодезичний інструмент, призначений для знаходження підземних комунікацій: кабельних ліній, трубопроводів, а також для їх діагностики. У цьому описі розглядаються шукачі електромагнітного типу.

Електромагнітний трасошукач може виконувати такі функції:

визначення місцезнаходження підземних ліній, силових або сигнальних, під напругою та знеструмлених комунікацій;
визначення несправностей, зокрема обриву, витоку, короткого замикання, та їх локалізація;
визначення місця знаходження під землею трубопроводів та інших металевих предметів;
у будівництві — визначення прихованої проводки, кабелів, розподільчих коробок тощо.

Випускається велика кількість таких пристроїв — від найпростіших до складних моделей, оснащених комп’ютерами та відповідним програмним забезпеченням. Але принцип дії всіх приладів однаковий і ґрунтується на принципі електромагнітної індукції. Тобто визначається наявність і величина змінного магнітного поля, яке випромінюється об’єктом пошуку.

Будь-який кабелешукач, у загальному випадку, складається з таких елементів, залежно від модифікації приладу:

генератора, який може бути зовнішнім;
антени;
приймача;
підсилювача;
пристрою обробки сигналу та індикації;
власного мікропроцесора для обробки сигналу або інтерфейсу, зазвичай USB, для зв’язку із зовнішнім комп’ютером.

Приймач сприймає електромагнітне поле, що створюється кабелем. Далі сигнал підсилюється, фільтрується від перешкод і передається на індикацію або в комп’ютер для подальшої обробки.

У найпростіших шукачах як індикатори застосовуються головні телефони, а кабель визначається за максимальним рівнем звуку. Стрілочні прилади видають більш точну інформацію.

Стрілочні прилади дозволяють виконувати пошук за принципом «максимум — мінімум»: коли рамка паралельна кабелю, пошук ведеться за максимальним сигналом, а коли рамка перпендикулярна — за мінімальним значенням. Це дає можливість визначити глибину закладання кабелю.

Під час комп’ютерної обробки, у цифрових трасошукачах, можуть відображатися спектри або гістограми прийнятого сигналу, положення на карті місцевості за наявності GPS або без нього та інші дані.

Багато приладів додатково визначають несправності кабельних ліній.

Як правило, кабелешукач може працювати у двох режимах.

Пасивний режим використовується, коли кабель перебуває під напругою та випромінює власне поле з частотою 50 або 100 Гц.

Якщо кабель знеструмлений, тоді до жили кабелю в зручному місці підключається генератор. У цьому випадку частота може змінюватися в межах від кількох герц до кількох кілогерц, залежно від умов пошуку. Це значно підвищує ефективність пошуку та забезпечує більш точні результати.

Активний режим застосовується, якщо підключитися до кабелю неможливо або об’єктом пошуку є трубопровід. У такому разі приймач приймає відбитий сигнал, який випромінюється антеною трасошукача або генератора.

Окремої уваги заслуговує глибинний металодетектор — прилад, який виявляє металеві предмети у слабкопровідних і нейтральних середовищах.

До недоліків електромагнітних трасошукачів слід віднести неможливість пошуку пластикових трубопроводів. Щоправда, їх поки застосовується не так багато. За допомогою простих пристосувань до генератора сигналів трасошукача можна проводити пошук і визначення місцезнаходження пластикових труб на невеликих відстанях — до кількох десятків або сотень метрів.

Для пошуку кабелів зв’язку рекомендуємо застосовувати трасошукач ПОИСК 310Д2М, для силових та енергетичних кабелів — кабелешукач ПОИСК 410Д2М. Для пошуку комунікацій перед проведенням земляних робіт, зокрема газопроводів, у тому числі магістральних, рекомендується застосовувати Сталкер 75 04. Для пошуку прихованої проводки в стінах під штукатуркою використовується ЛИС М.