Устройства, установки испытательные

Випробувальні установки

Випробувальні установки призначені для генерації високої змінної напруги регульованої величини. Їхнє основне призначення — випробування якості ізоляції високовольтних кабелів.

Також вони можуть застосовуватися для перевірки різних пристроїв, які працюють із високою напругою.

Як основний вузол такі установки для випробування ізоляції оснащуються випробувальним трансформатором. Він характеризується невеликою потужністю, обмеженим часом роботи та малою величиною запасу електричної міцності ізоляції. Також такі трансформатори мають великий коефіцієнт трансформації та високу індуктивність розсіювання.

Більшість випробувальних трансформаторів мають однофазну конструкцію та можуть бути виконані в ізоляційному корпусі або в металевому корпусі, оснащеному одним чи двома вводами.

Більш простою конструкцією відрізняються випробувальні трансформатори з двома вводами — кожен із них при цьому розрахований на половину номінальної напруги.

Для розміщення обмотки низької напруги використовується один стрижень магнітопроводу. Для розміщення обмотки високої напруги використовуються обидва стрижні магнітопроводу.

Для покращення зв’язку напівобмоток трансформатора та зниження напруги короткого замикання використовується допоміжна обмотка, розміщена на обох стрижнях магнітопроводу. Обидві її частини з’єднуються між собою паралельно.

За необхідності отримання напруги понад 1000 кВ випробувальні трансформатори вмикаються послідовно, за каскадною схемою. Для розвантаження першого трансформатора в цьому випадку використовують паралельне живлення підвищувальних трансформаторів через ізоляційні трансформатори.

Крім випробувального трансформатора, випробувальна установка містить захисний резистор і регулювальний автотрансформатор, який дозволяє змінювати напругу.

У деяких випадках для випробувань потрібна висока постійна напруга. У цьому випадку випробувальні установки оснащуються випрямними вузлами, які можуть бути однопівперіодними або виконаними у вигляді помножувачів напруги.

У першому випадку використовуються напівпровідникові діоди, увімкнені послідовно, і конденсатор для згладжування пульсацій, увімкнений паралельно навантаженню.

У другому випадку схема є складнішою — діоди та конденсатори вмикаються за послідовно-паралельною схемою, що дозволяє отримувати більшу напругу, але з меншою потужністю.